10 фактів про користь читання

10 фактів про користь читання

1. Читання робить погляд гострішим 
Ви будете краще розуміти і бачити навколишній світ і людей, а найголовніше, самого себе. Гарну книгу обов'язково прочитайте ще раз - ви напевно побачите там щось нове.
2. Читання зберігає ваше фізичне здоров'я 
Складати букви в слова, слова в образи, усвідомлювати те, що хотів висловити ними автор, і знаходити їм власне пояснення - це гімнастика для мозку. Без усякого ризику отримати травму!
3. Читання позитивно впливає на навколишнє середовище 
Якщо ви читаєте книги, журнали і газети, значить, дерево з якого вони виготовлені, було зрубано не даремно. Для їх читання немає потреби витрачати електрику або купувати батарейки, і при цьому вони легше ноутбука. Ви читаєте, а значить, не можете вести машину і ходити по вулицях, що веде до скорочення пробок і черг.
4. Читання навчить вас спілкуватися 
Ваші цікаві зауваження дивом перетворять навіть нудні розмови про вчорашні спортивні події або телевізійні передачі. А ваш зростаючий талант оповідача дозволить вам з легкістю приписувати собі пригоди вигаданих персонажів. Особливо велике враження це справляє на людей, які майже не читають.
5. Читання допомагає приємно проводити вільний час 
Вам ніколи не набридне читати книги, журнали і газети, бо їх - сила-силенна, особливо газет, не вистачить і кількох життів, щоб прочитати все. Доведеться перепробувати багато різних жанрів, перш ніж ви знайдете те, від читання чого дійсно отримуєте задоволення. Не здавайтеся, поки не знайдете «свою» книгу, журнал або газету, адже вони можуть змінити життя.
6. Читання дарує спокій 
Батьки, вчителі та інші дорослі будуть настільки раді бачити дитину, яка читає, що не стануть зайвий раз смикати її.
7. Читання вигідне для вашого гаманця 
По-перше, книги, журнали і газети дешевші, ніж комп'ютерні ігри. По-друге, ваші знайомі не будуть мучитися з вибором подарунка, якщо дізнаються, що ви любите читати. (Є одне «але»: складайте списки побажань, інакше доведеться задовольнятися одними лише бестселерами.) А по-третє, для тих, хто не отримав книгу в подарунок, завжди існують бібліотеки - книги там нічого не варті.
8. Читання допомагає сконцентруватися 
Читати можна і під музику, і під час занять: читати і не звертати уваги на гам навколо. Тренований читач без проблем може паралельно дивитися чотири передачі, весь час перемикаючи канали.
9. Читання добре позначається на вашій фігурі 
Не бійтеся набрати зайві кілограми. Людині, яка читає, не потрібна калорійна їжа, щоб впоратися з труднощами нудного життя. З книгою, журналом і газетою ви здатні подорожувати так далеко, як тільки побажаєте, і втілювати найфантастичніші мрії.
10. Читання корисне для батьків 
Спостерігаючи за тим, як дитина насолоджується книгою, дорослі теж втягуються в читання, навіть якщо вони занадто зайняті, щоб читати.


ВИДИ РОЗМИНОК
1. "Вітання. Знайомство".
Діти стоять у колі:
кожен з учнів називає своє ім'я так, як йому подобається, щоб його називали;
усім дітям пропонується по колу проспівати лагідно своє ім'я, весь клас підспівує;
діти потискують один одному руки і говорять приємні слова;
діти по колу говорять слова-вітання, "ввічливі" слова.

2. "Добридень".
Діти стоять у колі, взявшись за руки, і співають, виконуючи певні рухи.
Добридень, добридень,
Добридень скажу.
Як ранок настане — до школи біжу.
Тут — очі, тут вушка, плече і рука,
Тут — носик, тут ротик, а тут є п'ята
(...сусіда п'ята).
3. "Давайте привітаємось..."
Учитель.
Давайте привітаємось,
Давайте посміхнемося,
Давайте в очки глянемо,
І нам тепліше стане.
- Діти, давайте сьогоднішню зустріч розпочнемо з побажань.
- Доброго ранку, Марійко, я бажаю тобі веселого дня!
- Доброго ранку, Лесику, я дуже радий тебе бачити!
- Вітаю тебе, Тетянко, я хочу, щоб день у тебе був щасливим!

4. "Доброго ранку!"
Учитель .Доброго ранку!
Учні. Доброго дня бажаємо ми!
Учитель. І я бажаю вам доброго ранку!
Учні. Доброго ранку!
Учитель. Які ви всі гарненькі, чепурненькі! Давайте подивимося всі одне на одного і разом привітаємося.
Всі. Доброго ранку, доброго ранку всім!
Діти (беруться за руки, утворюють коло).
Ми візьмемося за руки,
Веселіше стане нам,
Бо у класі всі ми — друзі,
Посмішки даруєм вам.

5. "Добрий день!"
Учитель. Треба разом привітатись.
Діти. Добрий день!
Учитель. Дружно, голосно сказати...
Діти. Добрий день!
Учитель. Вліво, вправо поверніться,
Своїм друзям посміхніться.
Діти. Добрий день!
Учитель. Дружно всі, не відставайте.
Діти. Добрий день!

6. "Комплімент".
Учитель і діти стоять у колі, взявшись за руки.
Учитель.
Як багато вас тут, друзів...
Білочубих, карооких,
Синьооких і чорнявих,
І високих, і низеньких,
І кругленьких, і худеньких.
Всіх вас рада привітати
І найкращого бажати...
Учитель і діти передають по колу яскравий м'яч (або будь-яку іграшку) й говорять одне одному "приємні" слова-компліменти: "Оленко, ти сьогодні така весела!", "Назаре, у тебе сьогодні дуже гарна футболка!", "Сергійку, у тебе сьогодні такий хороший настрій!" тощо.
Замість похвали, компліменту можна сказати "добреньке", "солоденьке", "кольорове", "молочне", "тепле" слова.

7. "Здоровенькі були!"
Добрий день, малята,
Любі хлопчики й дівчата!
З давніх пір і понині
Кажуть всі в Україні:
"Здоровенькі були!"
Привітаймося всі разом:
"Здоровенькі були!"





8. "Зустрінемось!"
Діти впродовж дня часто зустрічаються декілька разів: вранці, опівдні, вдень, увечері.
- Як ви будете вітатися щоразу?
- Про що говоритимете при зустрічі?
Дітям пропонується об'єднатися в пари, групи (за вибором) і скласти тексти - розмови.

9. "Уяви собі..."
Згадайте казку К. Чуковського "Муха-цокотуха".
- Хто прийшов до неї на день народження? Які вони принесли подарунки?
- Уяви, що це ти прийшов (прийшла) до неї на день народження. Як ти привітаєш Муху?

Психологічна налаштованість
10. "Чорна рука — біла рука"
Етюд з негативними емоціями.
Дітям пропонується уявити й зобразити спочатку "чорну руку", що готова до агресії, а потім, за сигналом, перетворити її на "білу руку", добру руку, ту, що може пожаліти.
- Чи можуть негативні емоції приносити користь людям?

11. "Посварилися — помирилися".
Діти працюють у парах.
Їм необхідно уявити, що їх праві руки — це чоловічки, які виконують дії за коментарем учителя: знайомляться, йдуть разом гуляти, сваряться, б'ються, ображаються одне на одного миряться, грають разом. Потім діти перетворюються на двох півників і виконують ті самі дії, але з додаванням звуків "ку -ку - рі - ку".

12. "Летюча гойдалка".
- Уявіть собі, що ви сідаєте на гойдалку й починаєте розгойдуватися. Ви гойдаєтесь усе сильніше та сильніше. Уверх-униз, уверх-униз.
Як найсильніше! Ще вище! Ви відриваєтесь від гойдалки та злітаєте.
Злітаєте та пливете. Пливете куди завгодно. Пливете легко. Під вами вулиці, дахи будинків, дерева, а ви все пливете. Пливете радісно. А далі?
Що буде далі? Розкажіть...


13. "Сонячний зайчик".
- Сядьте зручно та уявіть себе на березі теплого моря. Сонячний зайчик зазирнув у ваші оченята. Заплющить їх. Зайчик побіг по обличчю — погладьте його ніжно долоньками: на лобі, на щічках, на підборідді. Правда, приємно? Погладжуйте легенько, щоб не сполохати його: голову, шийку, ручки, животик, ніжки. Раптом він заліз за комір! Погладь його і там. Він любить і пестить тебе. А ти гладь його і подружися з ним. Прислухайся ще трохи до своїх відчуттів і повертайся у клас.
- Спасибі тобі, сонячний зайчику, що ти нас розвеселив. Давайте подякуємо йому оплесками!

14. "Спіймай мій настрій".
Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитись, хто почне дії першим.
Діти виконують дії, які називає учитель.
- Посміхніться, "зніміть" посмішку зі свого обличчя долонькою та "киньте" своєму сусідові. "Спіймайте" посмішку, "прикрасьте" нею своє обличчя.
- Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, "подаруйте" її своєму товаришеві.

15. "Піднеси настрій".
Діти стоять у колі, взявшись за руки. Кожен по черзі розповідає про свій настрій, який він сьогодні, чому. Якщо у когось у класі настрій сумний, невеселий, всі діти "піднімають" настрій товаришеві з допомогою пози, жестів, міміки, лагідних слів, звуків, віршів чи пісень.

16. Етюди "Тренуємо емоції".
    Дітям пропонується:
• насупитися, як сердита людина, осіння хмара;
• посміхнутись, як кіт на сонці, як саме сонечко;
• позлитись, як два барани на мосту;
• злякатись, як дитина, що загубилася в лісі;
• втомитись, як тато після роботи;
• погарчати, як гарчить собака, як пантера;
• побуркотіти, як сварлива бабця, невдоволений дідусь, сердита дівчинка, ображений хлопчик;
• показати, як лялька сердиться, лякається, дивується, радіє, плаче.


17. "Розминки-кричалки":

а) знайди іграшку.
Учитель ховає в класі будь-яку велику іграшку. Дитина, що її шукає, ходить по класній кімнаті. Діти допомагають знайти іграшку за принципом "тепло — холодно", хрюканням (муканням, пихтінням, дзижчанням тощо);
б) хто тебе покликав.
Один із учнів виходить до дошки та відвертається. Решта по черзі кличуть його на ім'я, змінюючи при цьому свій голос. Учневі необхідно вгадати, хто його покликав;
в) я дуже хороший (можуть бути різні фрази).
Дітям пропонується повторити за вчителем по черзі слова "я", "дуже", "хороший" так: спочатку пошепки, потім голосно, потім дуже голосно;
г) покажіть, як...
співає півник, реве ведмідь, нявчить киця, кричить віслюк, гавкає собака...

Особистий щоденник

18. "Зірочка".
На дошці або на аркушах паперу (індивідуально, для пари, для групи) зображена зірочка:





1.    варіант: до дошки запрошується учень. Учитель торкається одного з промінців рукою. Дитині треба назвати позитивну якість цієї людини, якщо учитель топне ногою, та негативну якість, якщо пролунає сплеск у долоні.

2.    варіант: дітям пропонується обдумати, обговорити (індивідуально, в парі, в групі — за вибором) позитивні та негативні якості людей і записати їх різними кольорами біля кожного промінця.



19. "Темні і світлі торбинки".
На дошці малюють або виготовляють з тканини дві торбинки. Заздалегідь готуються картки з назвами позитивних і негативних якостей людей. Дітям пропонується розкласти ці якості у темну та
світлу торбинки. Під "темними" якостями розуміють ті, що заважають мирно й щасливо жити як самій людині, так і її оточенню. Відповідно під "світлими" - ті, що допомагають. Форму роботи діти обирають самі.

20. "Світлофорики".
Дітям роздають зелено-червоні "світлофорики" (або сигнальні картки). "Так" — буде позначати зелений колір, "ні" — червоний. Учитель дістає картки з назвами якостей людей із темної (світлої) торбинки і демонструє їх дітям. Учням необхідно подумати, чи є у них ця людська якість, чи ні, і підняти "світлофорик". Потім учитель запитує, чи є діти, що мають якості лише з однієї торбинки. Разом з дітьми учитель робить висновок про те, що у кожної людини, зазвичай, присутні і "темні", і "світлі" якості.

21. "Інтерв'ю".
Діти сідають у коло. Один учень (інтерв'юер) задає питання — бере інтерв'ю. Він попереджає всіх учасників, що питання буде одне й те ж саме для всіх. Учень бере диктофон (або модель), підходить до всіх дітей по черзі і, звертаючись до них на ім'я та по батькові, запитує: "Який ви? Чи відрізняєтесь від інших?" Потім діти прослуховують касету з записом та обговорюють.

22. "Якого кольору твої очі?"
Діти діляться на пари, уважно розглядають одне одного, а потім, за сигналом учителя, сідають "спина до спини" або по черзі заплющують очі і відповідають на питання партнера, учителя:
- Якого кольору у мене очі? Волосся?
- Яке взуття? Одяг?

23. "Допоможи Сергійкові".
Вибирається учень на роль Сергійка. Він сідає у центрі кола. Обговорюється будь-яка проблемна ситуація, наприклад: він посварився з другом, загубив гроші, одержав негативну оцінку або пише брудно, робить багато помилок у словах тощо. Діти дають Сергійкові поради, як діяти у будь-якій складній ситуації.



24. "Психологічний автопортрет".
Аркуш паперу ділиться на дві половини. На одній половині аркуша діти пишуть відповідь на запитання: "За що мене можна любити?", а на іншій половині — "За що мене можна лаяти?". Потім обговорюються ситуації. Діти висловлюються за бажанням. Висновок про те, що можна зробити, щоб дитину не було за що лаяти.

25. "Хто я?"
Діти по черзі намагаються дати якомога більше відповідей на запитання "Хто я?". З метою опису себе, характеристики враховуються риси, інтереси й почуття, і кожне речення починається з займенника "я".
Наприклад: "Я - дівчинка", "Я - людина", "Я - спортсмен", "Я хороша людина" тощо. Учитель стежить, щоб діти не повторювали те, що говорили попередні, а описували самі себе.

26. "Дерево бажань".
На дошці або на великому аркуші паперу кріпиться модель будь-якого дерева, наприклад яблуні. У кожної дитини є яблуневий листочок зеленого кольору, на якому вони записують своє заповітне бажання. Потім учні прикріпляють листок на дерево і по черзі розкривають перед усіма свої бажання. Умова — не повторюватися. Учитель роздає дітям фішки за кожне бажання: якщо загадане бажання пов'язане із задоволенням особистих потреб — дитина одержує жовту фішку, якщо воно має суспільне значення - червону. Учитель заохочує ті бажання, які пов'язані з прагненням потурбуватися про товаришів, людей похилого віку, тих, хто слабкіший. Також запевняє дітей, що їхні бажання обов'язково здійсняться.
Наприкінці слід обговорити, які бажання сподобалися всім дітям і чому.

27. "Назви свої сильні сторони".
Діти збираються у коло. По черзі (за бажанням) упродовж однієї хвилини кожен має розповісти про свої сильні сторони — про те, що любить, цінує і приймає; про те, що надає почуття впевненості у собі. Не обов'язково називати тільки позитивні риси характеру, слід говорити відверто, не принижуючи своїх хороших якостей. Учитель може запропонувати зразок розповіді, розказавши про себе.


28. "Закінчи речення".
Учням пропонується по черзі закінчити речення.
• Я мрію...
• Я вірю...
• Я прагну...
• Я люблю...
• Я турбуюсь...
• Про мене турбуються...
• У мене вірять...
• Я сподіваюсь...
• У майбутньому я хочу...
• Мої батьки хочуть, щоб я у майбутньому...
• Я стараюсь...
• Мені сумно, якщо...
• Я радію, якщо...
• Я не люблю, якщо...
• Більшість дітей кожного класу...
• Мені подобається, якщо діти...
• Я не люблю, коли сміються...
• Мені соромно, коли...
• Мені цікаво, коли...
• Мені боляче, коли... тощо.
Інші діти мають право попросити прояснити ту чи ту відповідь.

29. "Крісло автора".
Учні за бажанням сідають у "крісло автора" і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя; про свійських тварин, що живуть разом із ними, історію про своє ім'я (на честь кого його так назвали, що ім'я означає) тощо.

30. "Зазирни у дзеркало".
Кожен з учнів, дивлячись у маленьке дзеркало, говорить собі лагідні, привітні, добрі слова.

31. "Який ти?"                                                                                             Назви тварин пишуться на чистому папері та прикріплюються по периметру класної кімнати (наприклад: ведмідь, білка, вовк, лев, заєць тощо). Діти обирають ту тварину, яка найбільше відповідає їх типу, характеру, і збираються біля свого аркуша паперу. Кожна група дітей пише на ньому характерні риси, які пов'язують їх з обраною твариною. Потім пояснюють свій вибір.

32. "Ім'я перетворилося".
Діти уявляють Країну Імен, у якій усі імена перетворилися на назви тварин (рослин). Придумують, у яку тварин (рослину) мало б перевтілитися їх власне ім'я, і по колу називають та пояснюють свою придумку.
Про себе та про інших
33. "Лагідне ім'я".
Діти стоять (сидять) у колі. За сигналом учителя починають пере­кидати м'ячик і придумувати лагідні імена кожній дитині. Лесик — Катруся — Натуся — Назарчик Юлечка — Світланка — Сергійчик — Юрчик...
34. "Кошенятко".
Діти уявляють, що матуся принесла додому покинуте кошенятко, якому страшно, сумно та зовсім безрадісно. Кожна дитина по черзі перетворюється на кошенятко, решта гладить його й говорить добрі слова.
35. "Збираємо добрі слова".
Діти стоять у колі, перекидають одне одному м'ячик, згадують і говорять добрі слова і називають хороші якості людей.
36. "Виконай правильно".
Діти об'єднуються у пари. Один із пари має за допомогою жестів, міміки пояснити партнеру завдання, яке дає учитель, наприклад: "приноси зошит", "вимий дошку", "зачини двері", "вийди до дошки", "зніми куртку" тощо.
37. "Чиї долоньки?"
Учень сідає на стілець із заплющеними очима обличчям до дітей, що сидять півколом. Діти по черзі тихенько підходять до нього, на декілька секунд кладуть на його долоньки свої. Дитині треба здогадатися, чиї долоньки "приходили до нього в гості".

38. "Клейовий дощик".
Діти стають одне за одним і тримаються за плечі того, хто стоїть попереду. У такому положенні вони долають різні перешкоди. Якщо дітей у класі багато, можна поділити їх на дві групи і дати кожній "маршрутного листа":
- підвестися зі стільця;
- проповзти під учительським столом;
- обійти "широке озеро" (килим);
- обійти "змійкою" три ряди парт;
- продертися крізь "дрімучий ліс";
- ховатися від "диких звірів". Виконуючим вправу, діти не повинні відриватися від свого партнера.

39. "Чарівний клубочок".

Діти сидять у колі. У вчителя (ведучого) в руках клубочок з яскравими нитками. Діти по черзі передають клубочок одне одному, намотуючи нитку на пальчик. Передавання клубка супроводжується висловлюванням про те, що вони зараз відчувають, чого хочуть для себе і що можуть побажати іншим. Починає учитель. Потім він звертається до дітей; запитуючи, чи хочуть вони щось сказати. Діти натягують нитку.
- Діти, а на що ми зараз стали схожі?
- Якщо хтось потягне за нитку, то всі це відчують. Бо ми з вами єдине ціле, давайте похвалимо себе і скажемо усі разом: "Я — хороший!", а потім похвалимо одне одного: "Ти — хороший!"
                                                                                          ПЛАН КЛАСУ

40. "Шукаємо скарб".
/ етап. Дітям пропонується розділитися на дві команди. Для цього треба подивитися одне одному у вічі і розійтися в протилежні боки за кольором очей. Так утворюються команди "світлооких" і "темнооких".
// етап. Дітям повідомляється, що зараз кожна команда розпочне шукати "скарб", схований у класній кімнаті. Для цього дітям пропонується малюнок — план класу.

41. "Їстівне — неїстівне".
Діти стоять у колі. Починає ведучий. Він називає якийсь предмет і кидає м'яча іншій дитині. Якщо цей предмет їстівний, учасник ловить м'яч, якщо ні — відкидає. У разі неправильної дії учасника відбу­вається зміна ведучого.



42. "Веселий м'ячик".
Діти стають у коло і під музику починають передавати м'яч одне одному зі словами:
Ти котись, веселий м'ячик,
Швидко-швидко по руках.
В кого є веселий м'ячик -
Гопака танцює нам.
У кого в руках на останньому слові зупиниться м'ячик, той виходить у коло і танцює (співає).

43. "Я знаю".
Діти стоять у колі і передають м'яч одне одному зі словами: "Я знаю п'ять імен дівчаток..." (хлопчиків, назв міст, тварин, ввічливих слів тощо). М'яч передається на кожне слово: дитина повинна кинути м'яч і вимовити слово.

44. "Робот".
У класній кімнаті ховається якийсь дрібний предмет або іграшка. "Робот" рухається за вказівками дітей "прямо", "назад", "ліворуч", "праворуч", або діти говорять "тепло" при наближенні до схованого предмета; "холодно" — при віддаленні.
45. "Сліпий і поводир".
Діти працюють у парах. Один з учасників — "сліпий", інший — його "поводир", який має провести "сліпого" крізь різні перешкоди, які створені заздалегідь (столи, стільці...). У "сліпого" зав'язані або заплющені очі. Мета "поводиря" провести його так, щоб той не спіткнувся, не впав, не вдарився, можна давати усні вказівки. Після проходження маршруту (впродовж однієї - двох хвилин) учасники міняються ролями. Після вправи слід обговорити з дітьми її хід з допомогою запитань:
- Що ви відчували в ролі "сліпого" й "поводиря"?
- Чи було вам комфортно у цих ролях?
- Що хотілося зробити?
- Чи хотілось би вам якось змінити ситуацію?

46. "Мій друг (моя подруга).
Діти стоять у колі, говорять репліки:
- Я дружу з Оленкою, тому що вона добра.
- Мій друг — Сергійко, він веселий, у нього завжди хороший настрій.
- Мені заважає бути хорошим другом...
- Мені треба навчитися ділитися...

47. "Запрошення до гри".
Дітям пропонується придумати запрошення до гри для свого друга (подружки), незнайомця, підійти та запросити його (її).

48. "П'ять предметів".
Діти сідають (стають) у коло, ведучий стоїть посередині. Він називає на ім'я будь-кого з дітей і говорить (можна кидати м'ячик):
- Назви п'ять предметів жовтого (червоного, синього, коричневого, чорного...) кольору.
Той, хто не зможе зразу назвати п'ять предметів потрібного кольо­ру, виходить із кола.

49. "Людина -- машина".
Кожна група учнів (по 4 учасники) придумує машину, дія якої їм добре знайома, і планує дії всіх членів групи як частин машини, коли вона працює. Потім всі групи по черзі демонструють "свою" машину. Інші учасники намагаються здогадатися, про яку машину йдеться.

50. "Відгадайте, що ви щойно почули".
Це діяльність групи дітей у колі. Вона складається з чотирьох дій:
-         тертя долонями, створення шиплячих звуків;
-         ляскання пальцями рук по черзі — лівою, правою, лівою;
-         плескання руками по стегнах — звук плескання;
-         тупання ногами по підлозі — лівою, правою, лівою.
Діти стають (сідають) у коло. Учитель починає дію, яка виконується за напрямком годинникової стрілки. Рух продовжується по колу. Кожен по черзі до нього приєднується. Коли черга знову доходить до вчителя, він починає інший рух, який знову по колу мають виконати всі діти. Коли всі чотири дії повертаються до вчителя, він зупиняється. Рух продовжується, поки не обійде все коло і не настане повна тиша.
На що були схожі звуки, які ви щойно утворили і почули?

51. "Кому і за що".
Дії й стоять у колі та по черзі передають іграшку чи квітку (листочок) і говорять, кому і за що дарують її. Наприклад: "Я хочу передати цю квітку Тетянці за те, що вона першою відгадала загадку на уроці". "Я хочу подарувати цю квітку Данилові за те, що він гарно грає на скрипці" тощо.

52.  "Коло дня народження".
Діти повинні утворити коло відповідно до місяця та дня їх народження (починаючи з першого січня), не розмовляючи, а використовуючи лише міміку та жести.
53. "Який я на зріст".
Діти рухаються по кімнаті, вишиковуючись у ряд або коло, залежно від того, які вони на зріст, але повинні це робити із заплющеними очима. Доцільно буде поділити клас на 2-3 групи.
54."Позитивне і негативне".
Діти поділяються на дві команди (за кольором очей, волосся, хлопчики — дівчата, високі — низенькі, за бажанням, шляхом жеребкування тощо). Обирається одна дитина (у будь-який спосіб). Перша група дітей називає позитивні якості учня, а друга називає його недоліки. Учень мовчки слухає похвалу і критику на свою адресу, а потім ділиться власними переживаннями: з чим він згоден, а з чим — ні.
Розминка має проводитися лише у доброзичливій атмосфері.
55. "Хто це?"
Мета цієї розминки — навчити учнів за допомогою асоціацій діагностувати характери своїх товаришів, а також нетрадиційним шляхом висловлювати своє ставлення до них.
Ведучий задумує когось із учнів, не називаючи його імені. Всі інші з допомогою своїх питань і відповідей ведучого з'ясовують, кого саме він задумав. Кожен має право на одне пряме питання. Наприклад: "Це Олена?" На початку в ролі ведучого виступає вчитель. Запитання слід ставити так, щоб ведучий зміг відповісти "Так!" або "Ні!".
56. "Чотири кути".
Учитель розташовує в чотирьох кутах таблички з надписами: "Сувора зима", "Спекотне літо", "Зелена весна", "Жовтоока осінь". Пропонує дітям підійти до таблички з назвою пори року, коли вони народились. Маркерами на папері зображується малюнок, який би об'єднав усіх дітей (колективна творча робота).
57. "Ситуація".
Учитель називає нескладну ситуацію. Діти повинні придумати причини її виникнення, а також розвинути ситуацію далі, щоб показати її наслідки.
Наприклад:
- учень запізнився до школи;
- хлопчик не виконав домашнього завдання;
- дівчинка загубила бібліотечну книжку.


Співбесідники
58. "Іноземець".
- Уявіть собі, що до вас на гостину приїхав іноземець, який не володіє українською мовою, а ви не знаєте тієї мови, якою розмовляє він.
Учитель пропонує дітям спробувати поспілкуватися з цією людиною за допомогою міміки та жестів: показати свою квартиру, запросити пообідати, запропонувати відпочити тощо. Діти працюють у групах.
59. "Через скло".
Дітям пропонується сказати щось одне одному жестами, уявивши, що вони відокремлені одне від одного склом, через яке не проникають звуки. Теми для діалогів через скло учитель спочатку пропонує дітям, а потім вони обирають їх самі. Наприклад: "Попросіть принести склянку з водою, бо ви дуже
хочете пити"; "Ви забули надіти шапку (рукавички), а на вулиці дуже холодно. Попросіть її принести"; "Повідомте своєму співбесіднику, що його кличуть до телефону" тощо.
60. "Зобрази казку".
Дітям пропонується об'єднатися в групи і задумати якусь відому казку або мультфільм, підготуватися і зобразити її без слів. Групи показують свої казки по черзі, решта намагається відгадати казку.
61. "Слово — помічник".
- Чому спочатку потрібно організувати гру, а потім грати у неї?
- Що було б, якби не було мови і люди не змогли б домовитися, як робити щось разом?
- Уявіть собі, що вам з другом треба піти на рибалку. Як ви про це домовитеся, користуючись лише жестами та мімікою? (Робота в парах).
- Ви прийшли, на рибалку. Уявіть, про що будуть мріяти на рибалці вудка, волосінь, поплавець, грузило, гачок, черв'ячок, хлопчик.
Учитель пропонує групам дітей вибрати одну з тем (або розподілити їх шляхом жеребкування): "Я — гачок", "Я — черв'ячок", "Хлопчик", "Волосінь"... і впродовж 1-2 хвилин скласти розповіді. Зразок такого веселого твору може подати вчитель.
"Я — поплавець. Зробили мене з корка. Життя моє веселе і цікаве. То я спокійно й мирно плаваю на воді, гріюсь на сонечку, то пірнаю у воду, то швидко підстрибую вверх. Без мене рибалці обійтись не можна, адже він не бачить, що робиться під водою, а я йому повідомляю: пірну — подивлюсь, вистрибну — розкажу..."

62. "Скажи швидко".
Цю розминку можна проводити як "брейн - ринг".
Завдання: відгадати слово за його тлумаченням, сказати відпо­відь швидко.
• Приміщення, в якому вчаться Діти.
• Учень, який стежить за порядком у класі під час перерви.
• Предмет, яким діти пишуть у зошитах.
• Ланка, у якій вчаться діти 6—9 років.
• Книжка, за якою діти у школі вчаться читати.
• Вода, що замерзла і затверділа.
• Інструмент,   за  допомогою якого креслять відрізки.
Ланцюжки слів можна добирати тематично.
Такі вправи тільки один раз готує вчитель, надалі завдання добираються і розминка проводиться лише дітьми.

63."Суперечка".
Серед запропонованих висловлювань виберіть такі, де є основа для суперечки, та ті, де істина незаперечна.
• Восени часто йде дощ.
• Телебачення скоро, безперечно, замінить газети та книжки.
• У морях вода солона.
• Справжня дружба завжди передбачає підкоряння одного другому.
• Коріння навчання завжди гірке.
Після того, як визначається твердження для суперечки, учитель вислуховує думки дітей і пропонує об'єднатися в групи, що мають протилежні думки. Дітям упродовж певного часу пропонується дібрати аргументи на підтвердження своїх думок, потім по черзі презентувати їх.
64. "А що думаєте ви?"
Один учень або група учнів, які беруть інтерв'ю, ставлять питання своїм однокласникам: "А що ви думаєте з цього приводу?"
- Що значить "добре вчитися?"
- Чи можна обійтися без бійки?
- Шкільні "клички" — це добре чи погано?
65. "Незвичайна історія".
Учитель пропонує дітям послухати незвичайні історії і придумати свої кінцівки. Наприклад:
"Одного разу тато і мама купили килим. Ніхто не знав, що це не звичайний килим, а килим-літак. Провисів він один рік на одній стіні, другий — на другій, а на третій рік йому надоїло..."
- Що сталося далі?

66. "Я невидимка".
Учитель пропонує дітям розділитися на дві групи і уявити, що вони стали невидимими.
- Що позитивного і що негативного у цій ситуації?

67. "Хто як говорить?"
Жабка говорить: "Ква!" і вимовляє: "Квартопля, квапуста, квасоля".
Придумайте ще слова жабки. Як би розмовляли каченята, козенята, поросята, мишенята тощо.

68. "Хто більше знає слів?"
Учитель (або діти) читають будь-який поетичний чи прозовий твір. Наприклад, вірш Дмитра Павличка:
Небеса прозорі,
Мов глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвенить, як струна.
Зажурилась квітка -
Чує сніг вона.
- Тепер у вас весняний (осінній, зимовий, сумний, веселий, робочий тощо) настрій. Давайте пограємо у "весняне" слово.
Діти відгадують будь-яку загадку. Наприклад:
Біла кора, тоненькі віти.
Що це? Відгадайте, діти!
(Берізка)
Дітям пропонується подумати:
- що нагадує берізка;
- які почуття викликає;
- звернути увагу на стовбур, гілля, листя.
Гра "Хто більше знає слів про берізку".

69. "Логічний ланцюжок".
Перший, хто починає ланцюжок, називає будь-яке слово, другий додає слово і пояснює, як воно зв'язане з першим.
Наприклад: виделка — тарілка (щоб снідати) — ваза (теж зроблена з фарфору) — вода (наливають у вазу) — ріка (тече вода) — літо (добре влітку на річці) тощо.


70. "Навпаки".
Діти працюють у парах (групах). Називають слова: явища, дії, предмети, їх ознаки, антонімічні пари.
Наприклад: глибоко — мілко, ніч— день, плакати - сміятися, солодкий — гіркий тощо.

71. "Хто більше?"
Дітям пропонується поділитися на 2 команди. За 1—2 хвилини не обхідно записати якнайбільше слів - назв предметів, які є в приміщенні.

72. "Створюємо казку" (творча робота в групах).
— Діти, подумайте і скажіть, як люди сприймають різні кольори?
Червоний — святковий, радісний;
жовтий — сонячний;
синій — сумний;
зелений — спокійний, врівноважений.
Завдання: придумати оповідання (казку, вірш) на будь-яку тему, що починались би з події, яка виражена почуттям (асоціацією) від синього кольору, жовтого, червоного, зеленого.
Зразок: Жив-був собі на світі самотній горобчик. Одного разу зламав горобчик ніжку. І нікому було йому допомогти і просто пожаліти (синій).
Пролітала над гніздом горобчика ластівка. Побачила його біду, пожаліла й покликала до нього лікаря (жовтий).
Вилікував лікар горобцю ніжку. Дуже-дуже зрадів горобчик. Закричав: "Гей-гей!" і почав підстрибувати на ніжці (червоний).
З того часу подружилися ластівка з горобцем (зелений).

73. "Важкі слова" (робота в групах).
Діти діляться на групи. Учитель пропонує придумати по три "важких" слова. Слова мають бути такими, значення яких, на думку всієї групи, нікому із дітей, крім них, невідомо. Потім діти пропонують іншим відповісти, що означають слова, які вони задумали. Час, відведений на роботу, — 30 секунд. За кожну правильну відповідь група одержує один бал.
74. "Скільки значень у предметів".
Дітям пропонується розглянути добре відомі предмети: цеглу, газету, шматочок крейди, олівець, картонну коробку тощо.
- Знайдіть якомога більше варіантів нетрадиційного, при цьому реального використання цих предметів.

75. "Тема одна — сюжетів багато".
Дітям пропонується декілька тем. Група обирає собі одну будь-яку тему. Впродовж 1 хвилини необхідно придумати і намалювати (або перелічити) якомога більше сюжетів на одну й ту саму тему.
Осінь
город
ліс
поле
школа
прибирання листя



76. "Дивимося на світ чужими очима".
Мета цієї розминки — навчитися дивитися на об'єкт дослідження з різних боків, різними поглядами.
Уранці небо вкрилося чорними хмарами і пішов сніг. Великі сніжинки падали на будинки, дерева, тротуари, дороги.
Дітям пропонується продовжити це оповідання з погляду...
Уявіть, що ви гуляєте на подвір'ї з друзями. Як ви поставитеся до появи першого снігу?
- Ви — водій вантажівки, що їде по дорозі; льотчик, що збирається злітати в небо; ворона, що сидить на дереві; зайчик чи лисичка у лісі.

77. "Добре — погано".
Діти у простій формі пізнають закони діалектики. Ця вправа навчає бачити протиріччя в предметах, явищах. Клас ділиться на дві групи — "Добре" і "Погано". Наприклад: дощ.
- Добре, що пішов дощ. Це означає прихід весни.
- Погано, що він холодний.
- Добре, що дощ змиває весь пил з вулиць.
- Погано, що розмокне земля.
- Добре, що почне рости травичка.
- Погано, що не підеш на прогулянку.

78. "Снігова грудка".
Учні по черзі (по колу), як при грі у будівництво снігової фортеці, створюють загальний сюжет оповідання.
Перший учасник — розпочинає, другий - повторює те, що сказав перший, і продовжує, третій — переказує почуте і також продовжує. Важливо, щоб "снігова грудка" - оповідання — не розсипалось, "було міцним" і містило цікаві події.

79. "Опиши (намалюй) навпаки".
Учитель демонструє дітям сюжетний малюнок. Групам учнів пропонується описати (намалювати) його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

80. "Нісенітниці".
Діти діляться на дві команди і починають придумувати "нісенітниці", стверджуючи, що все було саме так, як вони розповідають.
Наприклад: "Ми сьогодні зустріли директора школи, який заходив у двері, стоячи на руках вниз головою". Партнери повинні сказати: "Такого ніколи не буває!", а потім зі словами "А ось з нами була історія" — продовжити свої "нісенітниці": "За нами вчора погнався горобець і покусав нас".

81. "Група слів".
Учитель пропонує групи слів (за кількістю команд), які необхідно використати при побудові тексту. Деякі з них, на перший погляд, абсолютно неможливо зв'язати, але їх треба об'єднати у невеликий текст. Наприклад:
• хлопчик, дерево, олівець, ведмідь, озеро;
• хмара, береза, зайчисько, мотузка, мисливець;
• річки, сонечко, зірки, посмішка, багаття;
• листя, осінь, джерельце, турпохід, ручка.

82. "Скажи по-іншому".
Учитель називає будь-яку нескладну фразу. Кожна група повинна передати її зміст іншими словами.
Наприклад:
Сергійко сьогодні добре попрацював на уроках.
Ми підемо гуляти в парк.
Скоро ми будемо святкувати Новий рік.

83. "Ввічливе прохання  — ввічлива відмова".
Кожна вихована людина повинна вміти тактовно відмовляти, не ображаючи того, хто звернувся з пропозицією чи проханням. А робити це треба настільки переконливо і зрозуміло, щоб інша людина збагнула вашу ситуацію.
- Давайте розіграємо сценку, де один учень буде звертатися з проханням чи запрошенням, партнер повинен йому відмовити, не ображаючи.


84. "Почесний гість".
Дітям пропонується уявити, що вони приймають почесного гостя з іншого міста або, можливо, з іншої країни. У ході гри різні учні можуть брати на себе роль гостя. Діти мають розіграти ситуацію "прийому гостя": розставити відповідно столи, стільці, придумати можливі запитання для організації різних варіантів діалогів — прохання, пояснення, вітання, подяки, похвали.

85. "Тематичне інтерв'ю".
Обирається учень — "ведучий телепередачі". Учитель готує матеріал: опорні слова для тематичного інтерв'ю і не тільки загальні проблеми для обговорювання, але й можливі питання для бесіди. Діти сідають півколом, інтерв'юер — навпроти. Він запитує, а діти відповідають: "Мені здається...", "На мій погляд...", "По-перше,..., по-друге...". Відповіді мають бути доказовими.

86. "Конкурс чомучок".
Мета цієї розминки — навчити дітей ставити запитання, мислити. Діти працюють у парі.
- Чому ти спізнився на урок?
- Пізно вийшов із дому.
- Чому не вийшов раніше?
- Будильник не задзвонив.
- Чому так сталося?
- Звечора не завели.
- Чому не завели?
- Не могли знайти.
- Чому він не був на місці?
- Ним грався маленький брат.

87. "Знайди схожий предмет".
Учитель називає будь-який предмет. Учням необхідно знайти і назвати якомога більше предметів, які схожі з ним за різними ознаками (формою, кольором, розміром, матеріалом, властивістю).

88. "Що тобі скаже лялька?"
Учитель. До нас прийшла дуже мудра пані. Візьми її так, щоб вона дивилася тобі в очі. Що вона тобі скаже?
Діти пригадують свої проблеми і розповідають їх ляльці. Лялька переходить з одних рук до інших.



89. "Ми — фантазери".
Ця вправа на розвиток уяви. Діти об'єднуються в пари, групи, фантазують на запропоновані вчителем теми, по черзі презентують свої роботи. Наприклад:
- уявіть, що корови мають крила, і придумайте, як пасти таких корів; збирати їх для доїння; запобігти зіткненню корів з літаками; як повинна змінитися міська архітектура, якщо в небі з'являться літаючі корови;
- уявіть, що було б, якби до телецентру для участі в дитячій телепередачі зайшов крокодил;
- поєднайте слова так, щоб утворився фантастичний предмет. Придумайте, як його можна використати:
"шафа", "собака" (шафа собаки, собака за (під, над, у) шафою, собака з шафою;
"шафа", "ковбаса" (шафа із ковбаси, шафа для ковбаси, ковбаса у шафі, шафа в ковбасі);
"лід", "будинок" (будинковий лід, лід для будинку, лід у будинку, будинок під льодом);
- простежте, як від слова "небо" можна прийти до слова "чай"; небо — земля — вода — напій — чай. Утворіть у такий же спосіб логічний ланцюжок між словами "літак" і "тварина";
- уявіть, що всі тварини вміють розмовляти людською мовою, і з'ясуйте позитивні та негативні наслідки цієї ситуації.

90. "Склади речення".
Ця розминка — на розвиток синтетичних навичок. Діти працюють у парі.
- Придумайте три слова, обміняйтесь думками і складіть із цими словами речення.

91. "Точка зору".
Ця розминка — на розвиток швидкості мовлення. Діти працюють у групах, обирають запропоновану вчителем ситуацію і аргументують її.
- З'ясуйте, що таке відстаючий у навчанні учень з точки зору парти, портфеля, трьох інших вибраних вами предметів — назв шкільного приладдя; цвях, з точки зору одягу; циркуль, з точки зору олівця; колеса, з точки зору автомобіля; точка, з погляду лінії тощо.





92. "Ми — фантасти" (один із способів словотворчості).
Діти, працюючи в міні-групах, довільно додають префікси і деформують слово з допомогою власної фантазії:
анти: антипарасолька, антиклей;
три: трикорова, бінокль — тринокль;
віце: віцепес, віцестіл;
супер: суперсірник, суперніс;
мікро: мікропотам, мікрохмарочос;
міні: міні-кросівок;
максі: максі-ковдра.

93. "Історія з шостим словом".
Дітям пропонуються слова, на підставі яких вони вигадають будь-яку історію, наприклад, п'ять слів, які підказують сюжет казки "Червона Шапочка" (дівчинка, ліс, квіти, вовк, бабуся). З шостим словом, наприклад вертоліт, історія може бути такою: коли вовк стукав до бабусі у двері будиночка, його помітив вертоліт ДАІ й почав переслідувати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливців.

94. "Казка навиворіт".
Дітям пропонується згадати сюжет відомої казки і всім героям з позитивними якостями надати негативних рис. Наприклад:
Попелюшка зла, нечемна дівчина. Не допомагає мачусі й відбила у добрих, покірних зведених сестер принца-нареченого.
Сюжет при цьому також змінюється.

95. "Чи таке буває?"
Учитель пропонує ситуації, наприклад: "Вертоліт летить у небі", "Мишка в дзеркалі живе". Діти пробують уявити собі цю ситуацію і сказати, чи буває те, про що йдеться. Якщо ситуація суперечлива, то треба дослідити її всім разом і знайти правильну відповідь.

96. "Закінчіть розповідь".
Учитель пропонує дітям початок речення або дві-три фрази розповіді, наприклад: "Я пішов до ванної кімнати вмитися, відкрутив кран, і тут раптом..." Завдання: скласти якомога більше незвичайних та оригінальних варіантів його закінчення.



97. "Перелік наслідків подій".
Береться будь-яка подія, наприклад: "Мисливець підняв рушницю і вистрелив у повітря". Потрібно вказати можливі наслідки цієї події. Наприкінці учасники відзначають найцікавіші варіанти.

98. "Запитай".
Учитель називає два будь-які предмети, наприклад "м'яч" і "кіт". Учасникам необхідно скласти якомога більше різноманітних запитань, в яких обов'язково використовували би ці слова, при цьому запитання мають бути незвичайними, іноді кумедними. Так, діти можуть придумати запитання: "Чи грають коти у футбол?", "Якщо кіт буде багато їсти, чи стане він круглим, як повітряна кулька, і злетить у небо?" тощо.

99. "Вгадай героя".
Дітям пропонується попрацювати в парах.
Прикріпити товаришеві на спину картки, на яких написані імена літературних героїв, героїв мультфільмів.
Не ставлячи прямих запитань, допомогти партнеру вгадати героя.

100. "Складаємо казку".
Учитель роздає дітям картки, на яких намальовані казкові герої або написані їх імена. Наприклад: Баба Яга, Попелюшка, Спляча царівна, Мальвіна, Шапокляк, Червона Шапочка тощо.
Перший варіант. Групам пропонуються конверти з картками за кількістю учасників (або більша кількість, тоді тягнуть на вибір). Упродовж 3—5 хвилин дітям пропонується підготувати і розіграти казку, в якій би діяли всі персонажі.
Другий варіант. Кожний учасник бере картку. Один із дітей (діти домовляються, хто буде першим) пропонує зачин казки від імені свого героя, далі цей сюжет розвиває другий учасник від імені свого героя, потім третій... Останній член групи повинен закінчити казку.
Казки розігруються перед усім класом.
- Чи сподобалась ця казка? Так? Ні? Чому?
Умови гри. Герої мають бути добре відомими, яскравими персонажами. До казок потрібно дібрати назви.




Дитина і довкілля

101. "Корисно — некорисно".
Діти стають у коло, учитель роздає їм картки із назвами продуктів, страв.
За сигналом учителя "дзвоник" діти розходяться у різні кутки за ознакою "корисно — некорисно" для вживання дітьми.
-         Чому? Коли? Чи завжди?

Подпись: м’ясоПодпись: кашаПодпись: картопля       

Подпись: тортПодпись: кефірПодпись: хліб

Подпись: яблукоПодпись: яйцеПодпись: цибуля

Подпись: ковбасаПодпись: сирПодпись: морозиво


102. "Хто швидше?"
Діти стоять у колі, тримають у руках дорожні знаки зворотним боком до центра кола. За сигналом "дзвоник" повертають картку до
дітей (по одному, по черзі) і на рахунок "один — два - три" всі діти мають відгадувати, що то за знак.
Перемагає той, хто швидше і більше "вгадає" дорожніх знаків.

103. "Мій пульс".
Діти стоять у колі.
- Пострибайте на правій нозі, потім на лівій. Виконайте вправи "штангіст", "боксер", "футболіст" (на імітування).
- Виміряйте пульс (кількість ударів серця на 1 хвилину).
- Зробіть вправу "вдих — видих" З рази.
- Виміряйте пульс ще раз.
- Зробіть висновки.

104. "Говоримо назви".
Передбачається робота в парі, але можна й організувати роботу в групі (за вибором дітей).
- Будемо говорити одне одному назви дерев і придумувати відповідні словосполучення. Наприклад: сосна — соснова шишка, береза — березовий сік, дуб — дубовий стіл тощо.



105. "Спочатку— потім".
- Давайте встановимо послідовність дій: що треба робити спочатку, що потім. Наприклад, саджаючи цибулю, треба:
- зробити грядку;
- підрізати верхні частини цибулин, з яких росте пір'я;
- скопати землю;
- посадити цибулю;
- замочити цибулини у розчині марганцю;
- полити цибулю;
- розрихлити землю граблями (у кожної групи є картки з переліком послідовності дій).
А тепер давайте розповідати, як саджають дерева, кущі, кімнатні рослини, трав'янисті рослини тощо.
106. "Перерахуємо тварин".
Назвіть тварин, які сильніші за людину (швидші, легші, нижчі, вищі, важчі...).
107. "Що можуть робити ...?"
Діти сидять у колі. Ведучий ставить питання і пропонує дітям відповідати по черзі:
-                     Що можуть робити очі? (Дивитися, закриватися, .жмуритися, кліпати.)
-                     Що можуть робити носи (роти, дзьоби, ноги, руки, лапи, вуха, хвости)?
-                     Що можуть робити тварини? Наприклад: собака — гавкає, бігає, кусається, спить, сидить, їсть, лащиться...
-                      Хто як пересувається: бігає, повзе, стрибає, пливе або літає? Відповідай!
Наприклад: вовк - бігає (білка, їжак, лисиця, лелека, олень, кит, ведмідь, горобець, гусак, ворона...).
108. "Мама, татко й дитинчатко".
Учитель дає завдання, а діти по кошу швидко відповідають: слон із слоненям;
олень з ...;
коза з...;
тигр із ...;
верблюдів ...;
ведмідь із ...;
лисиця з ...;
корова з ...;
їжак із ...;
кобила з ...;
павук із ...;
заєць із ...;
свиня з .... .

109. "Хто ким (чим) буде?"
- Ким  (чим) стане малюк, дівчинка, ікринка, яйце, гусінь, курчатко, щеня, теля, пташенятко, ягня, пуголовок, насіння, жолудь...?

110. "Риба, птах, звір".
- Повторюйте:   риба,  птах, звір — риба, птах, звір. Коли я
плесну в долоні, ви зупинитесь і доберете слово. Наприклад: якщо ти зупинишся на слові "звір", то назвеш — лев, тигр, вовк тощо.
"Риба" - короп, карась, щука, окунь... .

111. "Дерево, кущ, квітка".
- Я буду повторювати слова: дерево, кущ, квітка, ягода, фрукт, овоч. Ви плескаєте у долоні, і я буду називати назви рослин.

112. "Живе — неживе".
Один із учнів у групі задумує предмет. Решта дітей ставить йому запитання (за картками). Учні за відповідями ведучого мають здогадатися, що він задумав.

113. "Давайте уявимо".
Діти працюють у парі. Вони домовляються, хто буде грати, наприклад, зайчика, а хто — більченя.
- Давайте ходити одне до одного в гості й розповідати, які наші



Живе
Неживе
• Де живе?
• Чим харчується?
• Як рухається?
• Йому боляче чи ні?
• Дихає чи ні?
• Відчуває чи ні?
• Йому страшно чи ні?
• Де зустрічається?
• Що з нього чи з його допомогою можна зробити?
• Які розміри, форма, колір?
• 3'чого складається? З цілого, частин, найдрібніших часток?
• Тверде, рідке чи газоподібне?

будиночки зсередини, що ми при­пасаємо на зиму, що любимо робити й кого боїмося.
114. "Хто що може?"
- Я буду називати рослини, а ти перераховуй, що вони можуть робити. Наприклад: трава - росте, "п'є" воду, гойдається від вітру, колоситься, засихає, приємно пахне, коли стає сіном.

115. "Предмети і явища".
Капітан групи називає предмети, створені руками людини, та явища природи.
- Якщо я назву слова, що відносяться до поняття "природа", піднімайте руки (плескайте у долоні, плескайте долонькою по парті).
- Вітер, пісок, килим, дім, машина, сонце...
Матеріал до цієї розминки спочатку готує вчитель, потім учні.

116. "Кому потрібно вчитися?"
- Будемо перераховувати всіх мешканців лісу (води, повітря) й записувати кожного у відповідну колонку. Діти називають, капітан занотовує в табличку.

Вода
Вода, земля
Земля
Повітря
Риби

Жаба

Лисиця

Ластівка


117. "Відгадай звуки, пахощі".
У капітана коробка з предметами. Він пропонує дітям відгадати звуки, пахощі із заплющеними очима (рветься папір, хрумтить яблуко, що відкушується; духи, лимон...).

118. "Вправи на обставини".
- За яких умов кожен з цих предметів буде дуже корисним? Чи, може, ви придумаєте умови, за яких будуть корисними два чи більше з цих предметів?
• гілка дерева;
• телефон;
• лялька;
• фрукти;
• гоночний автомобіль;
• книга;
• самовар;
• барабан.
119. "Висуваємо гіпотези".
- Що може бути причиною цих подій?
• Діти стали більше сидіти вдома.
• Михайлик увесь вечір грався з будівельним конструктором.
• Пожежний вертоліт увесь день кружляв над лісом.
• Ведмідь узимку не заснув, а ходив лісом.
• Друзі посварилися.

120. "Оцінювання ідей".
Подія: діти знайшли на дорозі бездомне або покинуте щеня. Вони висувають ідеї, куди діти щеня. Капітан групи записує ідеї у таблицю. Потім група оцінює ідеї за по даним критеріям.
З таблиці видно, що найкращі ідеї — віднести щеня додому та поселити його у школі. Але визначено, що складно. Вдома складно домовитися з батьками, а у школі складно знайти місце, де б щеня нікому не заважало. Все ж таки школа створена для інших цілей.

Таблиця оцінювання ідей

з/ п
Ідея
Складно
Дорого
Небезпечно
Неком-фортно
Довго
1
Принести щеня додому
так
ні
ні
ні
ні
2
Зробити йому будку у дворі
так
так
так
ні
так
3
Поселити його у підвалі будинку
ні
ні
так
так
ні
4
Поселити його у школі
так
ні
ні
ні
ні
5
Знайти йому хорошого господаря
так
ні
ні
ні
так

121. "Вогонь і крапельки води".
Мета розминки: з'ясувати, як стихія впливає на зміну фізичних властивостей води.
Діти стоять у колі. В центрі кола — дитина, що виконує роль вогню, з червоними стрічками у руках.
Учитель. Крапельки води (ролі дітей) замерзають. Вони рухаються повільно і перетворюються на льодяні кульки або сніжинки, коли Вогонь знаходиться далеко. Коли Вогонь наближається, вони рухаються швидше, випаровуються, стають невидимими (присідають).
122. "Відомо — невідомо".
- Відомого в світі дуже багато:
о котрій дітям спати лягати – відомо, коли до школи вступати відомо, чому дітей у школі вчити - також відомо. Можливо, невідомого у світі і не залишилось? Давайте пошукаємо невідоме.
- Отже, нам невідомо... (діти висувають гіпотези).

123. "Що? Де? Коли?"
Учитель загадує предмет на певну букву. Що це за предмет?
- Це те, що знаходиться у класі?
- Так!
- Цей предмет кольору?
- Ні!
- Чи використовують цей предмет для ..?
- Ні!
- Це не тварина?
- Так!
- Це не ..?
- Так!
Вгадай, про що запитали?
Учневі, що виходить до дошки, дають декілька карток із запитаннями. Він не читає питання вголос, не показує дітям, а голосно дає відповідь на нього.
Наприклад, на картці написано: "Чи любите ви спорт?" Учень: "Я люблю спорт".
Дітям пропонують вгадати, яке було запитання.
Що зображено?
Дітям пропонується розглянути і сказати, що на ньому зображено. Відповіді дітей фіксуються: проговорюються вчителем і записуються на дошці. Тут спрацьовує принцип чим більше варіантів, тим краще.








Підсумок: хто був правий?
Діти мали рацію всі, але кожен думав по-своєму.
Висновок: отже, раз усі мали рацію, ми можемо сказати: "Різні люди бачать світ по-різному!"






Розминки-перевтілення

124. "Вгадайте, по чому я йду".
Ведучий демонструє дітям, як ходити по різних поверхнях (по льоду, снігу).
Діти повторюють ці рухи і відгадують, по якій поверхні ходив ведучий.

125. "Перетворись на тварину".
Ведучий, а потім учасники по черзі перетворюються на будь-яких тварин, решта відгадує, що це за тварина.

126. "Я — вчителька (вчитель)".
Діти по черзі перевтілюються у вчительку, якій необхідно з допомогою жестів передати класу повідомлення: "сидіть тихо", "не 'балуйтесь", "молодець", "станьте струнко", "сідайте", "йди до дошки".

127. "Муха".
Ведучий торкається чарівною паличкою до дітей, "заморожує" їх. Після цього він пропонує їм уявити, що на ніс сіла муха. Відігнати її можна лише рухом носа. (Муха сіла на ліве око, губи, щоки, лоб, підборіддя).

128. "Фотополювання".
Один учень, перетворившись на будь-яку "тварину", рухається по класу. Другий намагається повторити його рухи. Третій — фотомисливець — дає команду: "Раз, два, три, фотографія ... замри!". Обидва учні — і "тварина" і його "фотографія" - завмирають. Решта визначає, наскільки фотографія схожа з оригіналом.
Кричалка: "Слава вдалому фотополюванню!"

129. "Доторкніться до..."
Учитель запитує: "Хто сьогодні умивався?", "Хто вчора їв шоколад?". Якщо діти хочуть казати так", вони за сигналом учителя торкаються кінчика носа (лівого ока, правого вуха тощо).

130. "Папуга".
Ведучий говорить коротке речення, наприклад: "Я йду гуляти". Один із учасників повторює це речення. При цьому намагається зобразити будь-яке почуття. Решта дітей намагаються відгадати, яке почуття було задумано.

131. "Покажи щоденник мамі".
Двоє дітей виконують ролі "мами" та "учня". "Учень" пише на аркуші оцінку і показує її так, щоб бачила лише "мама". "Мама" повинна за допомогою міміки, без слів виразити своє почуття так, щоб решта здогадалися, яку оцінку одержав "учень".

132. "Насос і м'ячі".
Учитель (учень) стає насосом, діти — м'ячами. Спочатку "м'ячі" стоять на напівзігнутих ногах. Корпус нахилений уперед, голова похилена. Коли "насос" починає надувати "м'ячі", супроводжуючи свої дії звуком, діти починають розпрямлятися, надувають щоки, піднімають руки. "М'ячі" надуті. Ведучий витягає шланг насоса з "м'ячів". Діти з силою відтворюють звук "ш-ш-ш-ш", повертаючись у вихідне положення.

133. "Ой-ой, живіт болить".
Діти виконують рухи (міміка, жести) під словесний супровід учителя.
- Два ведмедика Тіп і Топ з’їли смачні, але немиті яблука. У них розболілися животи. Ведмежата скаржаться:
Ой-ой-ой, живіт болить.
Ой-ой-ой, мене нудить.
Ой, ми яблук вже не хочем!
Захворіли Тіп і Топ.
- Чому не можна їсти немиті фрукти?

134. "Я так утомився".
Маленький гном несе на спині велику ялинову шишку. Ось він зупинився, поклав шишку додолу й говорить: "Я так утомився, я дуже втомився!". Виразні рухи: стоїть, руки звисають вздовж тулуба, плечі похилені.

135."Острів плакс".
Мандрівник потрапив на чарівний острів, де живуть одні плакси. Він намагається втішити то одного, то іншого, але всі діти-плакси відштовхують його і продовжують ревіти.

136. "Попелюшка".
Діти зображують Попелюшку, яка прийшла додому з балу сумною: вона загубила черевичок.


137. "Король Боровик".
Діти виконують рухи під словесний супровід учителя.
- Йшов король Боровик
Через ліс навпростець.
Він грозив кулаками,
Тупотів каблуками,
Був король Боровик не в дусі:
Короля покусали мухи.

138. "Олені".
Уявіть собі, що ви — олені. Піднесіть руки понад головою, схрестіть їх, широко розчепіривши пальці. Ось які роги у оленя! Напружте руки. Вони стали твердими! Олені перебирають ногами, біжать. Поза — розслабились. Вдих — видих.

139. "Пружинки".
Уявіть собі, що ви поставили на ноги пружинки. Вони відскакують від підлоги і відштовхують носки наших ніг так, що вони підіймаються догори, а п'яти продовжують упиратися в підлогу. А тепер натискаємо на пружинки. Ноги напружені. Пострибаймо!
Поза - розслабились. Вдих — видих.

140. "Штангісти".
Уявіть собі, що ви спортсмени-штангісти. Вам треба підняти важку штангу. Нахиліться, візьміть її. Стисніть кулаки. Повільно піднімайте руки. Вони напружені! Важко! Підняли! Тримаємо! Молодці! Кидаємо штангу (руки різко опускаємо вниз, вони вільно звисають вздовж тулуба).
Поза - розслабились. Дихати легко. Вдих — видих.

141. "Моряки".
Уявіть собі, що ви — моряки на кораблі. На морі висока хвиля. Хитає. Щоб не впасти, розставте ноги ширше і притисніть їх до підлоги. Руки зчепіть за спиною. Гойднуло палубу, притискаємо до підлоги праву ногу (права нога напружена, ліва розслаблена, трохи зігнута в коліні, носком торкається підлоги).
Розпрямилися! Розслабили ногу. Хитнуло в інший бік. Притискаємо до підлоги ліву ногу! Розпрямилися. Праворуч — ліворуч. Поза — розслабились. Вдих — видих.



142. "Кулька".
Уявіть собі, що ви надуваєте повітряну кульку. Покладіть руки на живіт. Надимаємо живіт, неначе це велика повітряна кулька. М'язи живота напружуються. Це сильне напруження! Неприємно! Зробимо спокійний вдих животом так, щоб рукою відчути невелике напруження м'язів. Плечі піднімаються. Вдих — видих! М'язи живота розслабилися, стали м'якими. Тепер легко зробити новий вдих. Повітря саме легко входить до легенів. І видих вільний, ненапружений.
Ось як кульку надуваємо!
Рукою перевіряємо (вдих).
Кулька луснула (видихаємо).
Дихається легко... рівно... глибоко...
143. "Два півники" (робота в парах).
Уявіть собі двох півників, що сваряться.
- Яке у них пір'я? Як вони стоять? Як дивляться одне на одного? Злі вони чи смішні?
- Розіграйте сценку.
- А тепер розіграйте сценку, де півники миряться.
- Що змінилося?
144. "Уявимо собі..."
Уявимо собі і покажемо, як:
• закипає і кипить чайник;
• наливаємо і п'ємо гарячий чай;
• чистимо картоплю;
• перемо і прасуємо білизну;
• рубаємо дрова;
• пришиваємо ґудзик;
• ловимо рибу на вудку і гачок;
• кошенятко хоче стягнути зі столу ковбасу;
• працює пилосос;
• працює пральна машина;
• забиваємо молотком цвях і вдарили себе по пальцях;
• пиляємо дошку.
Розіграйте в парах:
• перукар і клієнт;
• фотограф і клієнт;
• продавець і покупець.
Розіграйте в парі:
• криве дзеркало (один показує мімікою емоцію, наприклад, йому весело; партнер показує протилежний стан, потім міняються ролями);
• ви попали під дощ (дощ крапає, моросить, злива).

145. "Покажи звуки".
- Діти, я буду називати предмети, а ви покажіть голосом, який звук вони утворюють:
- літак, машина, трактор, свисток, чайник, що закипає, молоток, міксер;
- дзвінок, будильник, телефон;
- муха, бджола, джміль, коник, сухе листя, дощ;
- поїзд рухається, набирає хід, швидко мчиться, зупиняється.

146. "Співаночка".
- Діти, давайте складати різні за характером мелодії, співаючи їх без слів (ля-ля-ля, та-та-та), і вгадувати, про що вони розповідають (ніжно, ласкаво, сумно, весело, таємничо, плавно).
Давайте відображати різні звуки в різному темпі: то швидко, то повільно. Наприклад: зу-зу-зу, хрум-хрум-хрум.
Давайте наспівувати звуки то високо, то низько. Наприклад: зон-зон-зон, друм-друм-друм.

147. "Танцюємо".
- Діти, давайте потанцюємо, але не абияк, а відповідно до характеру музики (вчитель вмикає магнітофон).
Покажемо рухами початок і кінець музичного твору. Танцюємо легко, красиво, виразно, емоційно.
А тепер візьмемо м'ячик, стрічку, хусточку (або уявимо, що взяли) і будемо танцювати.

148. "Уяви — покажи — розкажи".
Дітям пропонується уявити себе на місці якогось предмета: маленького куща, легенької хмарки, першого проліска, весняної бруньки, лісового струмочка, білої пухнастої сніжинки, маленької піщинки на березі моря, камінця на дні неглибокої прозорої річки. Перевтілюючись в образ, діти відповідають на питання:
- Що бачиш навкруги? Що чуєш?
- Про що мрієш?
- Кого (що) любиш? Кого боїшся?

149. "Перевтілення".
— Діти, пройдіться, як грізний лев, велика хмара, полохливий заєць, гордий півень. Покажіть: як із бруньки виростає листочок; вам зробили подарунок; лисиця потрапила у курник.


150. "Ролева гімнастика".
Ці вправи спрямовані на зняття напружень, емоційне пожвавлення.
а) Розповісти відомий віршик таким чином:
- пошепки;
- з кулеметною швидкістю;
- із швидкістю равлика;
- як робот;
- як іноземець.
б) Бути схожим на:
- немовля;
- старого діда;
- спортсмена (зобразити, наприклад, боксера).
в) Посидіти, як:
- бджола на квітці;
- вершник на коні;
- дитина у пісочниці.
г) Пострибати, як:
- коник;
- козенятко;
- кенгуру.

151. "Розминки - придумки".
а) "Придумай веселий кінець".
Учитель читає дітям початок ди­тячої страшної придумки:
"Одного разу ввечері по місту ходила чорна рука...". Дітям пропонується придумати смішне продовження і кінцівку.
б) "Зелений крокодил у синьому капелюсі".
Учитель пропонує дітям придумати і сказати, що вони будуть робити, якщо до них зараз постукає у двері та зайде до класу великий зелений крокодил у синьому капелюсі.
Діти по черзі висувають свої гіпотези.
в) "Дзвоник на урок".
Учитель пропонує дітям уявити таку ситуацію:
"Пролунав дзвоник на урок. Всі діти стали біля своїх парт. Зненацька відчиняються двері, вчителька застрибує у клас на одній ніжці..."
"Ви відкриваєте свій пенал, а звідти вистрибує ваша матуся, маленька, розміром з гумку..."
- Що сталось? Чому?
Діти по черзі висувають свої гіпотези.


Розминка - малювалка
152. "Долонька".
Учитель пропонує дітям покласти долоньку на аркуш паперу, розсунути пальці й обвести контури своєї руки олівцем. А потім на малюнку, на кожному пальчику, написати все хороше про себе: "Я — красивий", "Я — сильний", "Я — добрий", "Я — розумний".
Потім "долоньки" прикріплюються на дошці і діти намагаються здогадатися, кому яка "долонька" належить.
153. "Художники".
Обладнання: театральний грим, дві-три пластмасові ляльки.
Дітям пропонується поділитися на дві (три) групи. Кожна група задумує будь-яке почуття (радість, гнів, сум, жах тощо) і відповідно гримує свою ляльку.
Потім діти відгадують, яке почуття задумала та чи та група, і називають його.
154. "Давайте позмагаємося
-
Діти змагаються в групах, хто краще виконає завдання.
а) "Річка".
— Ось "річка". Нехай ваш човник пропливе по її середині. Поставте олівець на крапку і проведіть хвилясту лінію.
б) "Пройди лабіринтом".


в) "Мотогонки по колу".



г) "Хвиляста лінія" (робота в парі). Діти домовляються між собою:
"Ти проведи хвилясту лінію, а я проведу лінію точно по ній".

155. "Країна X".
Ця вправа передбачає спільне малювання на великому аркуші паперу. Дітям пропонується придумати свою країну, в якій би вони хотіли жити разом, дати їй назву і намалювати Кожна дитина малює на спільній картині те, що хоче.
         Учитель також бере участь у спільному малюванні.

156. "Перетвори фігуру".
Діти, працюючи в парі, домовляються між собою:
"Я зараз намалюю будь-яку геометричну фігуру, а ти перетвори на що хочеш".

157. "Відшукай, придумай, намалюй".
Дітям пропонується відшукати всі букви, а потім придумати свої малюнки.




158. "Смішна гра".
Дітям пропонується на довгій смужці паперу малювати чоловічка у такому порядку:
"Я намалюю голову будь-якої істоти з шиєю, загну смужку в інший бік так, щоб на видимій частині з'явились дві рисочки, що позначають шию. А ти до цієї шиї домальовуй будь-який тулуб. Не забудь так потім зігнути смужку, щоб було видно чотири рисочки початку ніг і щоб потім я зміг домалювати до них смішні ноги. А тепер давай розгорнемо і посміємося над тим, що вийшло".

159. "Намалюй та відгадай".
Учитель пропонує дітям попрацювати в парі.
- Намалюйте у кожній клітинці будь-який предмет, потім перегорніть його і згадайте, що малювали та в якому порядку. Поміняйтеся аркушами і знов згадайте.
160. "Що це?" (робота в парах).
Перший варіант. Діти вдвох швидко малюють корову (козу,
слона тощо) по черзі: голова — тулуб — кінцівки — хвіст. Що вийшло?
Другий варіант. Діти малюють вдвох також один малюнок. Один повільно рахує до п'яти, другий — малює те, що задумав, скільки встигне. Міняються ролями. Потім разом розглядають малюнок і вгадують, що намалювали.

161. "Малюємо чоловічків".
Діти на одному аркуші паперу малюють по черзі чоловічків: товстого — худого, високого — низького, велетня — крихітку, веселого — сумного, старенького — молодого.

Пальчикові розминки

162. "Пальчикова гімнастика":
— стиснути руки в кулачки і побудувати "піраміду", ставлячи кулачки один на другий, починаючи від поверхні парти;
— показати, який "ніс" у Буратіно; - показати, які "вуха" у Чебурашки;
             пограти на "піаніно" (обома руками по поверхні парти повільно, швидко);
             побудувати будиночок (з'єднуючи пальчики правої і лівої рук по черзі: мізинець до мізинця), примовляючи "Ми будуємо дім".

163. "Влучний стрілець" (робота в парах).
Необхідно потрапити пальцем руки у центр долоні партнера. Спочатку "мішень" тримається нерухомо: долоня обернена догори, донизу, праворуч, ліворуч. Потім починає пересуватися у просторі.

164. "Жучок".
Кінчики пальців упираються у поверхню столу (парти). Діти по черзі піднімають пальці спочатку однієї руки, потім другої, потім обох разом.

165. "Барабанщик".
Дитина кінчиками пальців рук вибиває на поверхні парти нескладний ритм спочатку пальцями однієї руки, потім обох. Ускладнюючи завдання, можна запропонувати дітям вибивати ритм разом.

166. "Прилипла рука".
Діти працюють у парі. Рука однієї дитини "прилипла" до голови іншої. Голова "тікає" від руки, а рука намагається не відриватися від неї. Потім, навпаки, "утікає" рука. Відбувається зміна ролей, і гра продовжується.



167. "Долоня в долоню".
Діти притискають долоні обох рук (у парі) одна до одної і виконують різноманітні рухи під музичний супровід (уверх-униз, вправо-вліво, погойдують, руки вверх-вниз почергово).
168. "Хто переможе?"
Діти, працюючи в парі, ставлять лікті на парту і міцно зчіплюються руками. Намагаються покласти руку партнера на парту. Хто швидше? Хто переможе?
169. "Пальчиковий театр "Долонька".
З допомогою пальців рук діти створюють різних персонажів, предмети: "Зайчик", "Лисичка", "Ялинка", "Пташка", "Гніздечко", "Коза", "Курка", "Півень", "Гуска", "Гусак", "Шпаківня", "Котик", "Мишка", "Крокодил", "Сова", "Собака", "Кінь" тощо (рухи рук розроблено В. В. Цвинтарним). Озвучують невеличкі дитячі твори (вірші, оповідання, пісеньки).
Отже, комунікативна компетентність як "конгломерат знань, мовних і позамовних умінь і навичок спілкування, набутих особистістю в ході природної соціалізації, навчання та виховання"(за Ю. Ємельяновим) — це вища здатність, яка дає змогу розв'язувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях, і формувати її необхідно поступово. Починати впроваджувати комунікативну діяльність "Розминка" необхідно з перших кроків, весь час ускладнюючи вправи. Уміння будувати діалоги і монологи, яке активно формується в результаті комунікативно - діяльнішого підходу до навчально-виховного процесу, дуже важливе для успішного спілкування. Найяскравішим показником того, що дитина (учень) зацікавила співбесідника, є те, що слухачі захотіли спілкуватись з нею, із задоволенням включились у гру, висловили свою думку.
Дуже добре, коли по закінченні розминки діти разом з учителем аналізують свої дії. Ось деякі питання для такого аналізу:
— Чи гарно ви знали те, про що говорили?
— Чи зуміли змістовно передати головне, щоб ваше пояснення було зрозуміле слухачам?
— Чи добре ви говорили: знаходили потрібні слова, не повторювалися, правильно інтонували, були виразні, емоційні?
— Чи вільно ви трималися перед аудиторією: бачили тих, із ким спілкувалися, без вагань відповідали на питання?
Аналіз поведінки дітей при спілкуванні та самооцінка допоможе виправити помилки, зрозуміти, що і чому не виходить. Таким чином, вміння орієнтуватися у будь-яких мовленнєвих ситуаціях допоможе дитині підготуватися до життя в сучасному суспільстві.


Посадова інструкція вчителя початкових класів (код КП 2331)

Посадова інструкція вчителя 1. Загальні положення  1.1. Посада вчителя початкових класів належить до посад педагогічних працівників.  1.2. У...

2020 -2021 навчальний рік

2020 -2021 навчальний рік
Уроки серед природи

Фотогалерея